Автор: Віра Правило

На майстерні “Розвиток аудиторії” від іспанського експерта, А. К. Руіза Соріа, “Economia Creativa Consultancy”, під час міжнародного форуму “Креативна Україна” привідкрили завісу того, як взаємодіяти з цільовими аудиторіями й розширювати ринок для культурних інституцій та креативного бізнесу, залучаючи більше молоді.

Антоніо Карлос запропонував кілька прикладів вдалого використання ідей комунікації з аудиторією онлайн.

Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку (MoMA) придумав мистецький тур разом із героєм дитячого мультфільму Cookie Монстром. Діти та відвідувачі діляться своїм захватом у коментарях в інстаграмі:

Мережа арт-галерей Tate в День матері запропонувала своїм відвідувачам подумати над тим, яка картина нагадує їм рідну маму?

 

Оперний театр в Мілані “Ла Скала” успішно комунікує з підписниками свого інстаграму, показуючи фотографії з репетицій. А Національний художній музей України вдало використовує хештеги включно з #бароко, #імпровізація, #київграм, аби охопити більше аудиторії вважає Карлос Соріа.

Алгоритм Антоніо Карлоса Руіза Соріа:

  1. Визначте, хто ваша цільова аудиторія.

  2. Створіть план дій задля її залучення.

  3. Реалізуйте заплановані дії та перевірте їх результати.

  4. Заради кращої взаємодії придумайте гарну історію, яка привабить людей до вашої ініціативи.

  5. Розкажіть про власну історію в усіх доступних соцмережах: facebook, twitter, instagram, pinterest, youtube тощо. Руіз Соріа проаналізував інформацію про користувачів мережі Інтернет в Україні. Згідно статистики найбільше інтернетом користується молодь віком від 14 до 24 років. Хоча аудиторія facebook-у переважно доросліша і це треба враховувати.

  6. Вивчіть інтереси молоді, зацікавте її.

  7. Діліться щирими думками, фотографіями процесу, кадрами “з-за куліс”, використовуйте онлайн-стрімінг подій та підбирайте влучні хештеги, за допомогою яких ваш проект легко знайти в мережі. Важливо створити спільноту однодумців і постійно підтримувати зв’язок.

Розвивайте аудиторію, залучаючи до процесу творення продукту. Залучення аудиторії виробляє їх лояльність та переводить продукт у преміум сегмент, унікальний сегмент, який дає можливість отримувати більше.

Використати рекомендації майстерні на практиці вирішили у трьох групах: “Гуцул метал”, “Музична резиденція в селі” та “Музей-квартира Соломії Крушельницької”.

Ділимося практичними напрацюваннями з розвитку на прикладі одного з проектів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові. Даний варіант є лише першим поглядом на стратегію розвитку аудиторії, але він дозволить вам зрозуміти можливості та напрямки опрацювання власної стратегії.

На першому етапі, визначаємо стан музею на даний момент і уявляємо яким він буде у 2020 році. Місія музею просвітницька. Сьогодні музей маловідомий в регіоні, майже невідомий в Україні та світі, на жаль також музей має незадовільний матеріальний стан. Та у 2020 році він міг би стати відомим в Україні й закордоном, відреставрованим осередком культурного життя міста, бути позначеним на туристичних маршрутах і виступати інформаційним джерелом для всього регіону.

На другому етапі з’ясовуємо, які існують виклики та визначаємо можливості їх вирішення.  Викликами проекту є конкуренція, незадовільні ресурси (фінансові, кадрові, оснащення), мала поінформованість, стала експозиція, що не оновлюється. Можливостями, що відкриваються є унікальні фонди, локація зі статусом історичної спадщини, медіа-ресурс музею, використання бренду Соломії Крушельницької для промоуції культурних заходів.

На третьому етапі, окреслюємо цільову аудиторію: туристи, підлітки, студенти, молоді фахівці, люди середнього віку, люди похилого віку та мешканці міста. Чітко визначивши аудиторію, розробляємо стратегію залучення кожної з розбудованої мережі до партнерських відносин.

На четвертому етапі, продумуємо комунікацію усіма можливими каналами. Інтерактивні методи залучення популярні лекції для підлітків і студентів, виставки та театралізовані екскурсії, концерти, майстер-класи.  Активно запровадити роботу з молоддю: соцмережі, програми студентського обміну та задіяти ресурс місцевого самоврядування. Впровадити спільні проекти з громадським сектором: спілка композиторів, туристичний сектор, інформаційно-туристичні центри. Державний сектор: управління, КСО, написання грантів.

Фінальний етап: Визначити на якому етапі знаходиться ваш проект та придумати гарну історію, яка приваблюватиме до квартири-музею відвідувачів.

Ви можете створити власну стратегію розвитку; видозмінювати цей алгоритм, додавати нове, враховуючи особливості свого проекту. Головне не бійтеся впроваджувати інновації та бути креативними.

Учасники майстерні дійшли спільного висновку: при розвитку аудиторій важливо бути не лише лідером, але й творити разом з учасниками. “Кухня” проекту має бути прозорою для аудиторії, необхідно показувати історію творення продукту і те, що за нею стоять живі люди. Креативні проекти часто не сприймають, не розуміють, бо не знають, що за тим стоїть. Якщо показати життя проекту він стає доступнішим для аудиторії. Правильні цілі й команда можуть суттєво допомогти у міркуванні над сценаріями розвитку. Дуже допомагає в роботі фіксувати ідеї, навіть, дрібні, ті що пропонує хтось інший і ті з якими ви не згодні. Бо якщо поглянути на них пізніше, можна розгледіти великі можливості й нові перспективи для власного проекту.  У багатьох проектів та культурних продуктів однаковий виклик — дійти до рівня, коли твій проект промотує сам себе. Варто шукати ресурси для розвитку поруч з вами, використовувати доступне. Так і хочеться процитувати Філліаса Фогга, героя роману “Навколо світу за 80 днів”: “Використовуй те, що є і не знадобиться не твоє”. Не лінуйтеся. Розвиток аудиторії найважливіший компонент майбутнього культурного та креативного проекту.

Модерувати майстерню допомагали Юлія Федів, голова представництва “Креативної Європи в Україні” та Олена Правило, Голова Ради “Конгресу Активістів Культури”.

Форум “Креативна Україна” організований Міністерством Культури України, Програмою ЕС-Східного партнерства «Культура і креативність», проектом ЄС Association4U, Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа», у партнерстві з Конгресом Активістів Культури, Британською Радою, Ґете-Інститутом та іншими партнерами.

За матеріалами А. К. Руіза Соріа та результатами майстерні оцифрованими Валерією Дячек.

Фотографії Олени Правило та Даші Коржан.