Можливості для культурного та креативного підприємництва в Україні

Автор: Людмила Ничай

Фото: Олена Правило

Передмова: враження від Міжнародного форуму «Креативна Україна»

Ми маємо нарешті усвідомити себе творцями, а не майстрами копій та інтерпретацій. Зрозуміти, що великі справи починаються з великих ідей, що здатні змінювати світ на краще, а не з великих грошових інвестицій. Напружитися і досліджувати, не лише внутрішній ринок за матеріалами рейтингових ЗМІ, а робити власні інтервенції та віднаходити партнерів поза межами країни; виходити зі зони комфорту, щоб ставати частиною світового ринку, а може й лідерами у галузях. Варто ставити за ціль не цифри, а впливи, бо культурний продукт має нести цінності, маючи на меті покращити життя людей.

У рамках форуму “Креативна Україна” виступили понад 20 спікерів, які показували результати, що промотували кожну асоціацію чи спілку, запрошуючи до участі. Склалося переконливе враження, що Україна потрібна ЄС, бо ми і новий ринок для них, і новації для розвитку програми “Культура і Креативність”, що глобалізує свої цілі.

Тож, розпочнемо про вплив на культурну політику в Україні та реформи, що відбуваються за підтримки ЄС і стають можливостями для розвитку культурних та креативних індустрій.

Із залу лунало заперечення терміну «індустрія», адже згідно звичному поняттю воно тотожне терміну «промисловість» (промисловість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств із виробництва …товарів і послуг). Якщо розглянути дане визначення, то дійсно про технічну досконалість та про поняття об’єднання підприємств у нас поки рано говорити, але мова йде про майбутнє. Зважаючи на міжнародні мережі, що формуються в Європі та об’єднуються з подібними підприємствами по всьому світу заради підвищення впливу та розбудови політики, можна вважати це найпотужнішими глобальними індустріями. Відмінною рисою культурної та креативної індустрій, що в сукупності підприємств та об’єднань ресурсів здійснюються за принципами «виграти-виграти», ця унікальна особливість несе в собі найбільшу цінність – культурну дипломатію заради миру в усьому світі.

Уже з 2018 року в Україні запрацює два проекти: Культурний фонд та Інститут Книги. Обидва діятимуть у режимі тестування, але у них закладено можливості не лише для державного сектору, а в деякій мірі більше для приватних проектів, чого раніше не передбачалося. Кожна новоутворена одиниця матиме окремий бюджет та цілі, співзвучні цілям програми “Культура та Креативність” ЄС. Про майбутнє цих проектів доповідали Міністр культури – Євген Нищук та заступник міністра – Юрій Рибачук.

Експортний департамент Міністерства економіки працює над зовнішніми ринками та розробив стратегію розвитку із залученням креативних підприємців. Запрошують долучатися до проектів, якими керує міністерство. Для того, щоб ставати частиною експортної політики варто на сайті міністерства заповнювати онлайн-форму та використовувати напрацювання команди міністерства – про це розповідала Наталя Микольська, заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі України. Про можливості читайте тут https://goo.gl/SD1Tiy.

Вступною промовою й відкриттям у прямому значенні, став виступ Геннадія Зубка, Віце-прем’єр-міністра регіонального розвитку. Він розповів, що Фонд регіонального розвитку очікує проекти, що будуть розвивати людський капітал, тобто і культурні, а не лише з розвитку сільського господарства. Фонд отримує кошти з бюджетів Євросоюзу, що в свою чергу зобов’язує потроху змінювати країну в сторону курсу ЄС. Скористайтеся наступного року обов’язково цією можливістю, цього року конкурс уже закінчився: http://dfrr.minregion.gov.ua/

Далі про можливості, які м’яко кажучи, уже рік лежать на полиці перед носом і створені за символічний внесок України в 1 євро у фонд програм “Креативна Європа”. За 2017 р. в Україні  лише 4 оператори спромоглися отримати фінансування проекту. Директор «Культура і Креативність Європейської комісії» Мішель Маньєр у своїй промові висловлював щире заохочення до участі партнерів з України, обіцяючи автоматизувати приєднання країни до майбутніх програм та максимально спростити процедури, бо вважає, що саме вони відштовхують українців. Ви можете стати учасниками уже існуючих амбітних проектів – «креативний шлях» та «креативні хаби», останній активно розвивається у країнах Східного партнерства, членом якого є Україна.

Наступний рік оголошено Роком Культурної Спадщини Європи, до якого Україні з її ресурсами гріх не приєднатися. Головне зрозуміти, що це не просто реставрація і ремонти, а збереження культурної спадщини, з перетворення її на ресурс для розвитку культурних та креативних індустрій, аби розвивати людський капітал та формувати спільноти, просувати демократичні цінності.

І ще, у найближчому майбутньому в стратегічних планах полегшення мобільності митців і культурних діячів, щось на зразок Еразмус +, для підтримки Культурної дипломатії глобально у світі засобами культури та мистецтва. За посиланням відкритий конкурс: https://goo.gl/sAjRHi

Жюльєн Езанно, радник із двосторонніх справ у Національному центрі кінематографії та анімації Франції, наголосив про їх зацікавлення у копродукції з Україною, адже це ринок прокату з новими ідеями для них і можливостями реалізації для нас.

Варто взяти до уваги поради від Тоні Аттарда, стратегічного директора Arts Council Malta, що поділився досвідом своєї країни: “Для успішної співпраці у міжнародних проектах варто в країні створити платформи та об’єднати учасників галузей, щоб мислити стратегічно і діяти потужно, розвиваючи галузь та демонструючи надійність у партнерстві”.

Шукайте партнерів уже сьогодні, приєднуйтеся для цього до мереж і користуйтеся напрацюваннями Бюро Креативної Європи в Україні, над яким успішно працює Юлія Федів.

P.S. Шкода що про ці можливості прийшло послухати порівняно мало учасників, схоже що Культура в Україні як дівка на виданні, що поки у активному пошуку, і не дуже поспішає брати все, що їй пропонують –  наша Галя балувана :))